СЬОГОДНІ ДЕНЬ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ

Левая оппозиция

СЬОГОДНІ ДЕНЬ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ

«Величезну допомогу радянським військам у знищенні фашистських окупантів на фронтах, – згадував син поліського робітника, відомий військовий командувач, Герой Радянського Союзу генерал-лейтенант Володимир Андрющенко, – надавали в тилу народні месники».


Поєдинок iз ненависним ворогом був запеклим і безпощадним. Переможному наступу наших військ там, на передових лініях фронтів, сприяли в тилу численні загони й об’єднання партизанів на всій тимчасово окупованій території колишньої великої країни з гучною назвою Радянський Союз.


За зброю бралися чоловіки й жінки, літні люди й навіть підлітки. Вони йшли в ліси, в підпільні групи, проводили різні підривні операції, вбиваючи надію фашистів на успішний «бліц-криг». Від них гітлерівцям не було спокою ні вдень ні вночі.


Партизанським краєм у ті роки стало й Українське Полісся. На Житомирщині діяли прославлені загони і з’єднання народних месників, очолювані Ковпаком, Федоровим, Сабуровим, Наумовим, Маликовим, Шитовим, Грабчаком… Під керівництвом підпільного обкому та райкомів партії тут вели активну партійно-політичну й бойову роботу 78 підпільних партійних організацій і груп.


Багато з них склали свої голови в боротьбі з ворогом. Серед загиблих і секретарі підпільного обкому партії Григорій Шелушков та Олексій Бородій, керівники Малинського й Потіївського районного підпілля Павло Тараскін, Ніна Сосніна, Іван Бугайченко, посмертно удостоєні звання Героя Радянського Союзу.


Доля так склалася, що в партизанських групах били ворога представники різних національностей. У пам’яті народній символом братства і єдності радянських людей у боротьбі за визволення України від фашист­ської нечисті постають героїчні подвиги молодшого сержанта Петра Костянтиновича Козаченка, рядового Ахметрашита Аширбекова, Абдулли Усенова, гвардії молодшого лейтенанта Володимира Зельмановича Вайсера, полковника Левона Хнгяносовича Дарбиняна та багатьох інших. Росіянин, українець, татарин, казах, єврей, вірменин…


Вони віддали своє життя за Україну. Коли задумуєшся над їхнім подвигом, то ще глибше розумієш слова незабутнього Юліуса Фучика з його повісті «Репортаж із зашморгом на шиї»: «Герой – це людина, яка у вирішальний момент робить те, що треба робити в інтересах людської спільноти».


І марні потуги деяких лжеісториків применшити значення подвигів радянських людей у Другій світовій війні – вона для нас була Велaикою Вітчизняною війною, оскільки на захист рідної Вітчизни піднявся весь народ.


В історію Великої Перемоги над фашистською Німеччиною народні месники вкарбували досить вагомий вклад. У ворожому тилу активно діяли понад 6000 партизанських загонів і підпільних груп. Це майже мільйон людей. Батьківщина гідно оцінила їхній подвиг – 223 партизанам присвоєно звання Героя Радянського Союзу.


На рахунку народних месників розгром 56 штабів, 411 гарнізонів противника, знищення понад 600 залізничних і 1599 автомобільних мостів, 31 парома і понтона, 44 залізничнi станції, 248 вузлів зв’язку, 59 електростанцій, понад 915 складів і 1990 кілометрів ліній зв’язку.


Під час партизанських рейдів в Україні було підірвано 309 кілометрів залізничного полотна, знищено 66 087 тонн пального, 102 міномети, 264 станкових і ручних кулеметів, 1799 гвинтівок та автоматів, потоплено 22 пароплави, 543 баржі й 29 катерів.


До цього переліку варто додати й такі знакові цифри. Партизани України під час війни захопили чотири прапори військових частин противника, 13 одиниць бронетехніки, 190 гармат, 506 мінометів і гранатометів, 3217 станкових і ручних кулеметів, 5971 автомат, 60 355 гвинтівок, 2903 пістолети, 63 303 артилерійські снаряди й міномети та інше військове майно противника.


Дорогою ціною дісталася нашому народові Велика Перемога. Але й ворог тяжко поплатився.


Син партизана поет Борис Телицин у своїй поемі «Слава Полісся» писав: «Життя загарбників у нас стало не раєм, а партизанським краєм».


А закінчити нашу статтю хочемо словами Олександра Довженка: «Партизани – наша сила, наша гордість. Партизани – це ті сини України, перед якими знімуть шапки цілі століття, якими пишатимуться цілі покоління і складатимуть про них думи й пісні. Це – невмирущі символи чесного народу».


Підготували Вадим Корнієнко та Любов Курна, голова соціальної комісії Житомирської обласної ради ветеранів

14:40
129
RSS
Нет комментариев. Ваш будет первым!
Загрузка...
Бурение скважин на воду