«Ми руки не склали»: начальник Костянтинівської МВА про оборону міста, евакуацію людей та компенсації

«Ми руки не склали»: начальник Костянтинівської МВА про оборону міста, компенсації та людей, які виходять під дронами

Костянтинівка продовжує жити в умовах повномасштабної війни. Місто, яке стало одним із ключових напрямків бойових дій на Донеччині, щодня стикається з новими викликами: обстрілами, руйнуваннями житла, евакуацією мешканців та необхідністю підтримувати людей, які були змушені залишити свої домівки.

Начальник Костянтинівської міської військової адміністрації Сергій Горбунов в інтерв’ю журналістам «Вільного Радіо» розповів про ситуацію в громаді, роботу адміністрації, допомогу мешканцям та те, як змінюється життя міста під час війни.

Джерело:  «Вільне Радіо» — інтерв’ю із Сергієм Горбуновим «Ми руки не склали»: начальник Костянтинівської МВА про оборону міста, компенсації та людей, які виходять під дронами.

«У Костянтинівку вже неможливо заїхати»

За словами Сергія Горбунова, останній раз він був у Костянтинівці на початку 2026 року. Навіть тоді потрапити до міста було складно, а зараз ситуація стала ще важчою.

«Та складна ситуація… У Костянтинівку вже неможливо заїхати. Я був там востаннє, якщо пам’ять не зраджує, у січні. І то це було дуже складно, тільки з військовими. А зараз уже все, нереально», — розповів очільник громади.

Попри небезпеку, у місті ще залишаються цивільні мешканці. За словами начальника МВА, майже щодня з’являються історії людей, які самостійно виходять із небезпечної зони.

Деякі мешканці дістаються до безпечніших районів, після чого звертаються до рідних, волонтерів або представників адміністрації.

«Багато історій, вони майже кожного дня є», — зазначив Сергій Горбунов.

Одна з таких історій особливо запам’яталася йому.

«Жінка вийшла. Вдягла рожевий рюкзак, кросівки, йшла і махала перед дронами, мовляв: я цивільна. Її не зачепили. Ми її забрали, дали одяг, їжу, допомогли з документами. Питаємо: “Чому ви так довго залишалися?” А вона каже: “Через сина. Він був призовного віку”».

За словами посадовця, багато людей залишалися у місті не через небажання евакуюватися, а через особисті обставини.

Хтось не хотів залишати чоловіка чи родину, хтось не міг покинути будинок, у якому прожив усе життя.

«Людина сидить не тому, що їй привезли продуктовий набір. Вона сидить, бо це її земля. Її дім, який вона будувала, на який брала кредити, у якому прожила життя. Оце найважче залишити».

Евакуація та страхи людей

Сергій Горбунов наголосив, що адміністрація разом із представниками області неодноразово пояснювала мешканцям: евакуація не означає автоматичні проблеми з військовим обліком.

«Ми це всюди доносили разом із головою обласної військової адміністрації. Казали, що не буде такого. Людині треба адаптуватися, оговтатися».

Водночас деякі люди залишалися до останнього моменту, поки ситуація не ставала критичною.

Очільник громади розповів і про випадки, коли евакуація ставала надзвичайно небезпечною.

«Троє відстали. По них влучив FPV-дрон. А бабуся ще й на міну наїхала тачкою. Потім питаємо: “Чого ви сиділи?” Кажуть: “Воду ми брали на пункти незламності, що ви організували, осмос працював і працює, а їжа була, бо гуманітарка залишилась”».

Оборона міста та робота адміністрації

Говорячи про ситуацію на фронті, Сергій Горбунов зазначив, що команда адміністрації постійно підтримує зв’язок із Силами оборони.

Він пояснив, що як місцевий житель добре знає місто та допомагає військовим інформацією, яка необхідна для виконання завдань.

«Я ж місцевий. Вони мене часто питають по картах: де і куди краще заїхати, як завернути, де стати. Я не можу деталей розкривати… Але десь так», — розповів начальник МВА.

Попри втрати, адміністрація продовжує роботу.

«Ми руки не опустили. Багато техніки втратили під час виконання завдань, але продовжуємо працювати на оборону області».

Частину комунальної техніки вдалося зберегти та відновити.

«Кілька екскаваторів врятували, вони були пошкоджені. Ми їх відновили, і зараз вони працюють на оборону області. Так само вантажівки, інша комунальна техніка».

За словами Сергія Горбунова, працівники комунальних підприємств сьогодні виконують зовсім інші завдання.

«Люди риють, копають, возять, пиляють деревину для окопів. Зараз вони працюють на оборону».

Компенсації за зруйноване житло

Одним із найбільших напрямків роботи МВА залишається оформлення компенсацій за житло, яке було знищене через російські обстріли.

Сергій Горбунов зазначив, що мешканцям громади вже видано тисячі житлових сертифікатів.

«Для людей зараз дуже важливі компенсації за знищене житло. У нас цього величезний обсяг. За весь час ми вже видали сертифікатів більш ніж на 4 мільярди гривень».

Водночас отримання компенсації є складним процесом, адже головна проблема — підтвердити факт руйнування.

Спочатку адміністрація використовувала супутникові знімки, але їх часто недостатньо.

«Є зйомка або старіша, або не дуже чітка. Вони нам справді допомагають, особливо коли йдеться про сільську місцевість. Але отримати актуальну інформацію дуже важко».

Тому для підтвердження руйнувань залучають також матеріали від військових.

«Якщо вони літали над певною ділянкою, коли виконували завдання, і мають відео, ми можемо використати його як підтвердження руйнування».

Очільник громади пояснив, що навіть сильно пошкоджений будинок не завжди може бути визнаний знищеним за законодавством.

«Буває так, що будинок просто пошкоджений, але не знищений. А людина цього не розуміє, вона хоче отримати хоч щось, бо вона туди не повернеться вже. Але людині за законом у такому випадку не положена компенсація».

Підтримка ВПО та робота хабів

Після евакуації люди найчастіше звертаються з питаннями щодо гуманітарної допомоги, соціальної підтримки та роботи центрів для переселенців.

Наразі підтримка для мешканців Костянтинівської громади працює у різних містах України.

«Я намагаюся домовлятися, щоб нам здавали приміщення за цією програмою, де оренда пільгова за 1 гривню. Бо це допомога людям, але для бюджету це велике навантаження».

Сергій Горбунов також розповів, що багато мешканців змогли вижити у місті завдяки гуманітарній допомозі, яка була завезена раніше.

«Ми буквально завалювали людей гуманітаркою, завозили фурами. І зараз ті, хто виходить із міста, часто розповідають, що в будь-яку хату зайди — там досі лежить щось із гуманітарки».

Водночас після переїзду до інших регіонів люди стикаються з новими труднощами — необхідністю орендувати житло та шукати роботу.

«Це все боляче»

На запитання про те, як дивитися на руйнування рідного міста, Сергій Горбунов відповів:

«Це все боляче. Тут іншого слова не підбереш. Дивитися, як ці маленькі села стираються… Їх просто зносять, там нічого не залишається. І саму Костянтинівку стирають».

Попри важкі обставини, начальник Костянтинівської МВА наголошує: робота триває.

Адміністрація продовжує допомагати людям, підтримувати оборону області, оформлювати компенсації та залишатися на зв’язку з мешканцями громади.

Костянтинівка залишається містом людей, які попри всі випробування продовжують триматися за свій дім та сподіватися на повернення.