Обстановка на Костянтинівському напрямку залишається напруженою: ворог тисне з кількох боків
Костянтинівка. Війна і життя під час агресії
Станом на 13 січня 2026 року обстановка на Костянтинівському напрямку залишається однією з найскладніших на Донеччині. Противник зумів зайняти опорний пункт безпосередньо поблизу траси, що дало йому тактичну перевагу та можливість чинити тиск на українську логістику.
«Це дозволяє ворогу контролювати під’їзди й створювати плацдарм для подальших маневрів», — зазначає військовослужбовець ЗСУ з позивним Мучной.
З цього ж району фіксується активність у напрямку Іллінівки. Противник намагається діяти малими групами, «промацувати» оборону та поступово нарощувати присутність. Паралельно російські підрозділи ведуть спроби розширити зону контролю південно-західніше Степанівки, використовуючи складний рельєф і систему балок для прихованого висування.
Напруженою залишається й ситуація північно-східніше Яблунівки, де лісовий масив утримують українські сили. За словами військових, ворог переходить до фази активного дотиску із застосуванням артилерії, дронів та штурмових груп, намагаючись вибити оборону або відрізати шляхи відходу.
Не припиняються й системні атаки на Бересток — вони спрямовані на виснаження оборони та пошук слабких місць. Загалом противник тисне одразу в кількох точках, намагаючись розтягнути сили оборони.
«Ситуація важка, але наші підрозділи працюють на максимум — стримують темп ворога та виграють час», — підкреслює Мучной.