Демещенко Антон Данилович: «ВУЛИЦЯ ІМЕНІ БАТЬКА»

Чимало константинівців запитують: «Хто такий Демещенко? Чому його ім'ям названо одну з вулиць міста?» Довгі роки розшукувала сліди свого батька та його доньку. Нарешті їй, колишній вихованці одного з дитбудинків, вдалося дізнатися, що її батько був доблесним радянським воїном, мужньо боровся з фашистами і, тяжко поранений у боях за звільнення Костянтинівки від фашистських загарбників, помер у госпіталі.

У Центральному архіві Міністерства оборони СРСР є кілька нагородних листів на ім'я Антона Даниловича Демещенка. В одному з них записано: «Товариш Демещенко за період участі бригади у прориві переднього краю оборони противника та розвитку подальшого успіху зі знищення угруповання ворога доклав максимум сил та енергії, виховуючи підлеглих особистим прикладом мужності та відваги.

При проходженні бригади на марші за умов створення противником вузлів опору тов. Демещенко організував забезпечення та охорону бойових машин, колісного транспорту та особового складу.

У районі хутора Злодійський тов. Демещенко з працівниками штабу перебував на полі бою і, незважаючи на небезпеку, керував взаємодією піхоти з танками.

У боях за м. Кам'янськ 21 січня 1943 тов. Демещенко, незважаючи на мінометний, рушнично-кулеметний та автоматичний вогонь, знаходився на передньому краї, сміливо, рішуче, швидко та вчасно вирішував бойові завдання, поставлені командуванням перед частиною.

За виявлені ініціативу, сміливість та безстрашність тов. Демещенка представлений до урядової нагороди – ордена Червоної Зірки. За цим поданням майор Демещенко О.Д. наказом з військ Південно-Західного фронту № 0329 від 22 березня 1943 р. був нагороджений орденом Червоної Зірки.

В іншому нагородному листі на заступника командира 39-ї танкової бригади по стройовій частині 23-го танкового корпусу підполковника Демещенка Антона Даниловича є наступний запис:

«Тов. Демещенко за час боїв з німецькими окупантами зі звільнення Донбасу виявив виняткову хоробрість, уміння, мужність, ініціативу, безтрашність та винахідливість. Весь час у найважчі хвилини бойової обстановки знаходився попереду бойових порядків.

У боях за село Довгеньке тов. Демещенко був начальником загону забезпечення та виявив виняткову хоробрість та вміння. Попереду на головному танку він сміливо йшов на супротивника. Особистим прикладом свого героїзму захоплював танкові екіпажі.

Його можна було бачити в розпал бою серед бойових машин, а також серед піхоти. Він завжди намагався бути попереду. Там, де було складно для наших частин, там був Демещенко.

Під час звільнення Донбасу від німецько-фашистських загарбників у районах Костянтинівки, Червоноармійська, радгоспів №9 та №10 він йшов попереду, вміло йшов солдат на переслідування противника.

У районі радгоспу №9 тов. Демещенка був тяжко поранений, але, спливаючи кров'ю, відмовився йти з поля бою. Перебуваючи в санітарній частині в непритомному стані, він і тоді, в останні хвилини свого життя, вмираючи, продовжував давати вказівки, командував: „Вперед!“ і т.д. 7 вересня 1943 року у етапі евакуації тов. Демещенко помер». За цим поданням підполковник Демещенко А. Д. наказом по військам Південно-Західного фронту № 01244 від 6 жовтня 1943 посмертно був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня.

Вдячні константинівці свято вшановують пам'ять про тих, хто звільняв місто від оккупантів і загинув — одну з вулиць міста названо ім'ям Демещенка Антона Даниловича.

Координати: 48°32’12"N 37°43’19«E

Книга «Слово, що творить добро» 2009

Автор: Володимир СТЕПАНКЕВИЧ