Петро Костянтинович Васюшкін (9 грудня 1881-18 листопада 1974) - перший директор Пляшкового заводу в Костянтинівці, Донецька область, Україна. Народився в Костянтинівці, з 1924 року очолював завод, пропрацювавши на цій посаді понад 10 років, зробив значний внесок у розвиток скляної промисловості міста.
Олександра Семенівна Бобильова — ветеран праці заводу «Скловиробів» у місті Костянтинівка, Донецької області, Україна, удостоєна звання почесного громадянина міста за багаторічну сумлінну працю та внесок у розвиток промисловості.
Олексій Петрович Слюсар — бригадир комплексної бригади тресту «Костянтинівпромбуд», який зробив значний внесок у розвиток будівельної галузі міста Костянтинівка, Донецької області, Україна.
Михайло Петрович Бедлюченко – сталевар мартенівського цеху заводу ім. Фрунзе, удостоєний звання заслуженого металурга УРСР у 1967 році за визначні досягнення у металургійній промисловості.
Дмитро Андрійович Крюченков — заслужений працівник промисловості Української РСР, який зробив значний внесок у розвиток промислового потенціалу міста Костянтинівка, Донецької області, України.
Володимир Петрович Бондар — заступник директора заводу «Автоскло», перший секретар міськкому партії, який зробив значний внесок у розвиток міста Костянтинівка, Донецької області, Україна.
Голова Костянтинівської міської Ради ветеранів війни та праці, почесний громадянин міста, учасниця Великої Вітчизняної війни, нагороджена орденами Вітчизняної війни та «За мужність».
Анатолій Іванович Стемплевський – керівник комсомольсько-молодіжного підпілля у Костянтинівці під час Великої Вітчизняної війни, почесний громадянин міста.
Микола Євдокимович Глухов (нар. 4 грудня 1924 року) — кадровий офіцер, полковник, ветеран 23-го танкового корпусу, голова заради ветеранів та почесний громадянин міста Костянтинівка, Донецької області, Україна.
Борис Олексійович Мезенцев — почесний громадянин Костянтинівки, автор книги «Упізнати відмовилися», учасник молодіжного підпілля у роки Великої Вітчизняної війни. Автор книги «Впізнати відмовилися»
Борис Тимофійович Целуйко (нар. 29 жовтня 1930 року) – почесний громадянин міста Костянтинівка, Донецької області, Україна. Він обіймав посаду директора заводу обтяжувачів, зробив значний внесок у розвиток промисловості міста та брав активну участь у суспільному житті.
Заслужений лікар України, лікар вищої категорії та почесний громадянин міста Костянтинівка Донецької області. Він зробив значний внесок у розвиток медичної сфери міста, заслуживши повагу та визнання серед колег та мешканців Костянтинівки.
Олександр Михайлович Іщенко – уродженець Костянтинівки, заслужений юрист України, генерал-лейтенант та ветеран МВС України. Розпочавши кар'єру оперативником у 1966 році, він очолив ОБХСС України у 1978 році, виховав 45 майбутніх генералів та обіймав посаду заступника міністра МВС незалежної України. За видатні заслуги йому надано звання Почесного громадянина міста Костянтинівка.
Тимофій Іванович Папін (1915–2012) – директор заводу ім. Фрунзе, почесний громадянин Костянтинівки, кавалер двох орденів Трудового Червоного Прапора. Під його керівництвом збудовані важливі об'єкти міста, що залишили значний слід у його історії.
Микола Параскун (1928–2017) — директор заводу скловиробів, який зробив значний внесок у розвиток міста. Розпочавши кар'єру в управлінні головного архітектора, він став головним архітектором міста, брав участь у відновленні та розвитку Костянтинівки. Пізніше на посаді директора заводу скловиробів Параскун сприяв створенню потужностей з виробництва продукції оборонного значення.
