Роженко народився 1953 року. До обрання мером працював у різних сферах, набувши досвіду, який згодом використав на керівних посадах у міському управлінні.
Сергій Дмитрович Давидов (нар. 5 січня 1957 року у Костянтинівці, Донецька область) — український підприємець та політик, який обіймав посаду міського голови Костянтинівки з 2010 по грудень 2020 року.
Науменко Віктор Іванович (1933 р.н.) – видатний директор заводу «Укрцинк», нагороджений орденом Жовтневої революції. Під його керівництвом завод досяг висот у виробництві кольорових металів. 2007 року удостоєний звання «Почесний громадянин міста».
Клавдія Григорівна Криворучко — шановний педагог та директор Костянтинівського індустріального технікуму, яка зробила значний внесок у розвиток освіти міста. Її відданість професії та прагнення до вдосконалення навчального процесу сприяли підготовці багатьох кваліфікованих фахівців. За свої заслуги Клавдія Григорівна була удостоєна звання «Почесний громадянин міста Костянтинівка».
Віра Дмитрівна Павловська (1916–?) – директор Костянтинівського заводу високовольтної апаратури (1962–1975), нагороджена орденами Жовтневої революції та Трудового Червоного Прапора. 2006 року їй присвоєно звання «Почесний громадянин міста Костянтинівка».
Микола Параскун (1928–2017) — директор заводу скловиробів, який зробив значний внесок у розвиток міста. Розпочавши кар'єру в управлінні головного архітектора, він став головним архітектором міста, брав участь у відновленні та розвитку Костянтинівки. Пізніше на посаді директора заводу скловиробів Параскун сприяв створенню потужностей з виробництва продукції оборонного значення.
Тимофій Іванович Папін (1915–2012) – директор заводу ім. Фрунзе, почесний громадянин Костянтинівки, кавалер двох орденів Трудового Червоного Прапора. Під його керівництвом збудовані важливі об'єкти міста, що залишили значний слід у його історії.
Олександр Михайлович Іщенко – уродженець Костянтинівки, заслужений юрист України, генерал-лейтенант та ветеран МВС України. Розпочавши кар'єру оперативником у 1966 році, він очолив ОБХСС України у 1978 році, виховав 45 майбутніх генералів та обіймав посаду заступника міністра МВС незалежної України. За видатні заслуги йому надано звання Почесного громадянина міста Костянтинівка.
Заслужений лікар України, лікар вищої категорії та почесний громадянин міста Костянтинівка Донецької області. Він зробив значний внесок у розвиток медичної сфери міста, заслуживши повагу та визнання серед колег та мешканців Костянтинівки.
Борис Тимофійович Целуйко (нар. 29 жовтня 1930 року) – почесний громадянин міста Костянтинівка, Донецької області, Україна. Він обіймав посаду директора заводу обтяжувачів, зробив значний внесок у розвиток промисловості міста та брав активну участь у суспільному житті.
Борис Олексійович Мезенцев — почесний громадянин Костянтинівки, автор книги «Упізнати відмовилися», учасник молодіжного підпілля у роки Великої Вітчизняної війни. Автор книги «Впізнати відмовилися»
Микола Євдокимович Глухов (нар. 4 грудня 1924 року) — кадровий офіцер, полковник, ветеран 23-го танкового корпусу, голова заради ветеранів та почесний громадянин міста Костянтинівка, Донецької області, Україна.
Анатолій Іванович Стемплевський – керівник комсомольсько-молодіжного підпілля у Костянтинівці під час Великої Вітчизняної війни, почесний громадянин міста.
Голова Костянтинівської міської Ради ветеранів війни та праці, почесний громадянин міста, учасниця Великої Вітчизняної війни, нагороджена орденами Вітчизняної війни та «За мужність».
Володимир Петрович Бондар — заступник директора заводу «Автоскло», перший секретар міськкому партії, який зробив значний внесок у розвиток міста Костянтинівка, Донецької області, Україна.
